Гідравлічні мастила, що піддаються швидкому біологічному розкладанню (код 13 01 12*), застосовуються у гідравлічних системах із підвищеними вимогами до екологічної безпеки.
Такі оливи створюються на основі спеціальних базових компонентів, які здатні розкладатися під дією природних мікроорганізмів.
Вони використовуються в обладнанні, розташованому у зонах підвищеного екологічного ризику.
Під час експлуатації мастила накопичують металеві частинки, продукти окиснення та технологічні домішки.
Наявність забруднювачів змінює початкові властивості та знижує ефективність гідравлічних систем.
Після втрати робочих характеристик такі матеріали переходять у категорію потенційно небезпечних потоків.
Управління небезпечними відходами цієї категорії базується на контролі складу відпрацьованих мастил та рівня їх забруднення.
Регламентоване поводження з небезпечними відходами передбачає своєчасну заміну та ізоляцію від інших рідин.
Особливе значення має Зберігання небезпечних відходів, оскільки навіть біологічно розкладні мастила можуть спричиняти локальне забруднення.
До ключових вимог зберігання належать:
- використання герметичних металевих ємностей;
- контроль стану резервуарів;
- недопущення контакту з ґрунтом і водою.
Транспортування небезпечних відходів здійснюється з урахуванням їх в’язкості та фізико-хімічних властивостей.
Під час транспортування забезпечується:
- герметичність контейнерів;
- запобігання витіканню;
- наявність супровідної документації.
Переробка небезпечних відходів цього типу спрямована на зниження концентрації забруднювальних компонентів.
Технологічні методи дозволяють мінімізувати вплив таких мастил на довкілля.
Важливою складовою є екологічне обслуговування підприємств, що включає аудит гідравлічних систем.
Системний підхід до роботи з біологічно розкладними мастилами знижує виробничі та екологічні ризики.