Перекиси (код 16 09 03*), наприклад, перекис водню, відносяться до небезпечних відходів через їхню високу реакційну здатність та схильність до вибухових процесів.
Надійне управління небезпечними відходами у цій сфері є критично важливим для уникнення аварій і захисту довкілля.
Основні загрози, які створюють перекиси:
- ризик займання або вибуху при контакті з органічними матеріалами;
- небезпека для працівників під час роботи;
- пошкодження обладнання;
- забруднення водних і ґрунтових ресурсів.
Правильне поводження з небезпечними відходами включає регулярний аналіз складу, контроль за концентрацією та створення планів нейтралізації.
Особливу роль відіграє екологічне обслуговування підприємств, яке передбачає аудит небезпечних потоків, впровадження стандартів безпеки та навчання персоналу.
Належне зберігання небезпечних відходів перекисів здійснюється у спеціальних герметичних контейнерах, що виключають можливість контакту з горючими матеріалами.
Важливим етапом є транспортування небезпечних відходів, яке повинно відбуватися у тарі, сертифікованій для перевезення окислювальних речовин.
Сучасні методи переробки небезпечних відходів перекисів орієнтовані на їх стабілізацію та перетворення у менш небезпечні сполуки.
До поширених технологій належать:
- хімічна нейтралізація;
- контрольоване розбавлення з подальшою обробкою;
- каталізоване розкладання у спеціальних установках.
Нестабільність перекисів вимагає постійного моніторингу їхнього стану та дотримання жорстких регламентів.
Кожне підприємство має розробляти індивідуальні протоколи роботи з такими речовинами, враховуючи їхню специфіку.
Навчання персоналу дозволяє зменшити ризики виникнення аварійних ситуацій під час роботи з перекисами.
Впровадження комплексного контролю допомагає захистити довкілля та водночас зберегти виробничу безпеку.
Таким чином, перекиси, зокрема перекис водню, потребують суворого контролю на кожному етапі – від зберігання до переробки.