Відходи будівництва і знесення будівель, що містять ртуть (17 09 01)*, належать до небезпечних відходів і утворюються при демонтажі старих будівель, у яких застосовувались ртутьвмісні матеріали: термометри, люмінесцентні лампи, вимикачі, лакофарбова продукція.
Належне управління небезпечними відходами цього типу потребує виявлення джерел ртуті до початку робіт і планування процесів демонтажу з урахуванням безпеки довкілля та персоналу.
Безпечне поводження з небезпечними відходами у сфері будівництва вимагає залучення спеціалістів, які можуть провести локалізацію та відбір небезпечних елементів до їх поширення у навколишньому середовищі.
На об'єктах знесення необхідне постійне екологічне обслуговування, що включає:
- ідентифікацію зон із ризиком наявності ртуті
- контроль повітря на наявність парів
- ведення журналів операцій із небезпечними матеріалами
Забезпечення зберігання небезпечних відходів із вмістом ртуті вимагає використання герметичних, хімічно стійких контейнерів, які не допускають випаровування навіть у жарку пору року.
Транспортування небезпечних відходів із ртуттю можливе тільки в транспорті, що обладнаний системами фіксації контейнерів, вентиляції та аварійного моніторингу.
Щодо переробки небезпечних відходів, будівельні фрагменти з ртуттю підлягають дезактивації або стабілізації, а частина — знищенню в спеціалізованих термічних установках із контролем викидів.
Основні ризики при роботі з такими відходами:
- поширення парів ртуті у закритих приміщеннях
- потрапляння ртуті до ґрунту через порушення герметичності тари
- небезпека для робітників при неналежному поводженні
Щоб уникнути забруднення, слід впроваджувати внутрішні регламенти та стандарти безпечного поводження з небезпечними відходами, адаптовані під особливості будівельних майданчиків.
Системне екологічне обслуговування підприємств, які працюють у сфері демонтажу, забезпечує не лише дотримання законодавства, а й безпечне середовище для працівників і громади.