Електричне і електронне обладнання, що містить небезпечні компоненти (16 12 39)*, включає старі комп’ютери, монітори, телевізори, акумулятори, друковані плати, конденсатори, що містять важкі метали, ртуть або полігалогенні сполуки.
Комплексне управління небезпечними відходами у цій сфері починається з ідентифікації компонентів, які підлягають окремому поводженню через їхню токсичність або вибухонебезпечність.
Поводження з небезпечними відходами передбачає вилучення окремих частин пристроїв, що містять ртуть, кадмій, свинець або пально-мастильні залишки, та їх ізоляцію до подальших операцій.
Компанії, що займаються демонтажем електроніки, зобов’язані забезпечити якісне екологічне обслуговування підприємств, яке включає:
- сортування компонентів за класами небезпеки
- контроль герметичності місць зберігання
- підготовку звітності про обсяг і склад відходів
Належне зберігання небезпечних відходів електроніки має здійснюватись у сухих, захищених від впливу температури приміщеннях з обмеженим доступом.
Транспортування небезпечних відходів електронного походження потребує упаковки у герметичні контейнери, які запобігають витоку та механічному пошкодженню елементів.
Переробка небезпечних відходів електроніки здійснюється через декілька етапів: механічне розбирання, хімічну обробку, очищення від важких металів, та безпечне вилучення корисних матеріалів.
Серед основних ризиків таких відходів:
- потрапляння свинцю, ртуті та кадмію у ґрунт і воду
- забруднення повітря під час розбирання без дотримання техніки безпеки
- вибухи конденсаторів або акумуляторів під час зберігання
Компетентне поводження з небезпечними відходами електроніки дозволяє знизити негативний вплив на довкілля та здоров’я населення.
Постійне екологічне обслуговування підприємств, що працюють у сфері електронних відходів, є запорукою відповідності екологічному законодавству та корпоративної соціальної відповідальності.